середа, 8 червня 2022 р.

Скоромовки українською

Бабин біб розцвів у дощ — Буде бабі біб у борщ.

Бобер на березі з бобренятами бублики пік.

Боронила борона по боронованому полю.

Босий хлопець сіно косить, Роса росить ноги босі.

*********

Був бик тупогуб,

Тупогубенький бичок.

У бика була тупа губа.

*********


Був господар, був господар, Та й розгосподарився.

*********

Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.


***


Був собі паламар, його діти паламаренята перепаламарилися.


***


Був собі цебер, перецебрився, мав діти цебренята перецебренята.


***


Бук бундючивсь перед дубом,

Тряс над дубом бурим чубом.

Дуб пригнув до чуба бука —

Буде букові наука.


***


Бурі бобри брід перебрели,

Забули бобри забрати торби.


***


В домі Дими дим.

Ой ходім туди, ходім.

Рятувати Димин дім.


***


В сіренької горлички туркотливе горлечко.


***


Варка варила вареника,

Василь взяв вареника.

Варка Василя варехою.

Василь Варку вареником.


***


Вередували вереднички,

Що не зварили вареничків.

Не вередуйте, вередниченьки,

Ось поваряться варениченьки.


***


Вовк-вовцюг вівцю волік.

Вова вовку — вила в бік.

Як завив же вовк-вовцюг,

Миттю випустив вівцю,


***


Водовоз віз воду з водопроводу.


***


Ворона проворонила вороненя.


***


Всім подобається це куце цуценя.


***


Дзижчить над житом жвавий жук, Бо жовтий він вдягнув кожух.


***


Жовтий жук купив жилет, Джемпер, джинси та жакет.


***


Ішов Прокіп, кипів окріп, прийшов Прокіп — кипить окріп, як при Прокопі, так і при Прокопі і при Прокопенятах.


***


Ішов хлопець із ярмарку, по колоді через воду.

Тільки став він на колоду, бовть у воду.

Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду.

Та знов — бовть у воду.


***


Їхав Прокіп мимо кіп.

Лічив снопи по три копи:

Одна копа ковпаком,

Друга копа ковпаком,

Третя копа ковпаком.


***


Їхали крамарі, стали на горі

та й забалакались про Прокопа,

про Прокопиху і про маленькі Прокопенята.


***


Їла Марина малину.


***

Їхав Прокіп з Прокопихою ще й з маленькими прокопенятами.


***


Кіт котові каже: «Коте,

до комори кадуб вкотили.

В кадуб вкинеш капустину,

Кілька китичок калини».


***


Коваль кулю кував, кував і перековував.


***


Ковпак на ковпаку, під ковпаком — ковпак.


***


Копа на копі,

Під копою копа,

А хто їх копнув?

Копоклад Хома.


***


Коса косить — бруса просить,

Косар Герасим погострив — клин окосив.


***


Кричав Архип, Архип охрип,

Не треба Архипу кричати до хрипу.


***


Курочка-златоперочка по двору ходить, писклят водить, хохол надимає, півня утішає.


***


Король орел, орел король,

У Кіндрата куртка короткувата.


***


Летів горобець, сів на хлівець,

А як вийшов стрілець, то утік горобець.


***


Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.


***


Лежить п’ять п’ятаків.

На кожному п’ятаку

Ще по п’ятаку.


***


Летів горобець через безверхий хлівець.

Ніс четверик гороху, без червотоку,

Без червоточини, без почервоточини.


***


Лізе кусіня з-за cусіка, зуби зазубрила, очі заочила.


***


Мусію, Мусію.

Муку сію,

Печу паляниці,

кладу на полиці.


Мусій, муку сій,

печи паляниці,

клади на полиці.


***


На возі коза, під возом лоза.


***


На полиці в коробиці

Півкороваю і паляниця.


***


На річці Лука спіймав рака в рукави.


***


На кому шапка найковпакуватіша.


***


Наш садівник розсадівникувався.


***

На дворі трава, на траві дрова.


***


Напекли млинців, назвали кравців.

А кравець за млинці та й побіг у танець!


***


На річці Лука спіймав рака у рукав.


***


Наш Карпо з своїми карпиненятами полукалу-карпився.


***


Наша верба найкорчукуватіша.


***


Не йди попри Прокопові ворота, попри прокопишині.


***


Не турбуйте курку, курчаточок, кучерявих клубочаточок.


***


Не клюй, курко, крупку, не кури, котику, люльку.


***


Невеличка перепеличка під полукіпком розпідпадьомкалась.


***


Ніс Пилип плуг через поріг.


***


Ой був собі коточок,

Украв собі клубочок

Та й сховався в куточок.


***


Пилип прилип, прилип Пилип.

Пилип плаче.

Пилип посіяв просо,

Просо поспіло,

Пташки прилетіли,

Просо поїли.


***


Побіля Прокопа паляниці пекла.


***


Пиляв Пилип поліна з лип, притупив пилку Пилип.


***

 

Пік біля кіп картоплю Прокіп.

Прийшов Прокіп, налляв окріп.

Іде Гаврило — ще не зварилось,

Прийшов Денис — налляв сім мис.

Прийшов Тарас — з’їв все враз.


***


Побачив вовк козу,

Забув про грозу.


***


Поля поле поливає, поле й переполює.


***


Руки заручила, ноги заножила.


***


Семен сіно віз — не довіз:

Лишив сани — узяв віз.


***


Семен сказав синам «Скосіть сіно».

Сини скосили сіно.

Старий Семен сказав синам «Спасибі».


***


Серед корчів корч найкорчакуватіший.


***


Сидів горобець на сосні, —

Заснув — і упав уві сні.

Якби не упав уві сні.

Сидів би він ще на сосні.


***


Сидить Прокоп — кипить окроп,

Пішов Прокоп — кипить окроп.

Як при Прокопові кипів окроп,

Так і без Прокопа кипить окроп.


***


Синку, принеси синьку.

Принеси синьку, Васильку.


***


Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню:

«Ти не вмієш так, як я — так, як ти, не вмію я».


***


Став на горіх — упав на поріг.


***


Стоїть піп на копі,

Копа під попом,

Піп під ковпаком.


***


Стриб-стриб-стриб — підстрибує по стерні рідня: перепілка, перепел, перепеленя.


***


Ти, малий, скажи малому

Хай малий малому скаже,

Хай малий теля прив’яже.


***


Туман в траві стеріг отару,

Не дасть отару на поталу.


***


У Кіндрата куртка короткувата.


***


Улас у нас, Панас у вас.


***


У нас надворі погода розмокропогодилася.


***


У нашого діда капелюх не по-капелюхівськи.


***


У сіни Мусій сіно носив.


***


У чотирьох черепашок четверо черепашенят.


***


Улас у нас, Панас у вас.


***


У садочку барвінок,

На барвінку втінок,

Заберемо втінок,

Вирвімо барвінок.


***


Хитру сороку спіймати морока,

А на сорок сорок — сорок морок.


***


Ходить посмітюха по смітничку з своїми посмітюшенятами.


***


Ходить квочка коло кілочка,

Водить діток, дрібних квіток.


***


Ходить перепел між полукіпками зі своїми перепеленятками.


***


Ходить Прокіп — руками тіп.


***


Через грядку гріб тхір ямку.


***


Чорний баран, рябе ярча.


***


Цей ковпак зроблений не по-ковпаківськи.

Треба його перековпакувати, щоб він був перековпакований.


***


Через грядку гріб тхір ямку.


***


Черепашці з черепашенятами

Важко змагатися із жабенятами.


***


Шишки на сосні, шашки на столі,


***

Як при страхові не перестрашені,

Так при перестрахові не приперестрашені.


***


Я принесу рядно, а ти занеси рядно.


***


У бобра добра багато.


***

Галасливі ґави й галки в гусенят взяли скакалки.

Гусенята їм ґелґочуть, що й вони скакати хочуть.


***


Дрова рубали два дроворуби.

понеділок, 7 грудня 2020 р.

Фразеологічні обороти. Яблуко від яблуні недалеко падає...

 


Найчастіше про подібність дитячої і батьківської поведінки кажуть "Яблуко від яблуні недалеко падає". Але маємо чимало інших. Найчастіше ми чуємо їх не у повному варіанті: 

✅ Які мати й батько, таке і дитятко. 

✅ Яка трава, таке і сіно. 

✅ Яка вода, такий млин; який батько, такий син.

✅ Яка пшениця, така й паляниця.

✅ Яке дерево, такі його квіти; які батьки, такі й діти.

✅ Яка хата, такий тин, який батько, такий син.

✅ Яка лоза, такий тин; який батько, такий син.

вівторок, 1 січня 2019 р.

Наголоси



Клична форма

 


Боротьба із суржиком


🌳  Не “ти даш”, “ти передаш”, “ти видаш”, “ти з’їш”, і не “ти дасиШ”, “ти передасиШ”, “ти видасиШ”, “ти з’їсиШ”, а “ти дасИ”, “ти передасИ”, “ти видасИ”, “ти з’їсИ”. 

Наприклад, “Коли ти даси (не “даш”) на розгляд комісії свої документи?”; “Якщо ти передаси листа вчасно, то його прочитають вже завтра”; “Цю книжку ти видаси цього року”; “Якщо не з’їси все, то постав до холодильника”. (Саме так утворюється в українській мові майбутній час доконаного виду цих дієслів у другій особі).

  

середа, 14 жовтня 2015 р.

Словосполучення та звороти

.



Подаємо їх нижче.
Без четверти восемь
за чверть восьма
в алфавитном порядке
за абеткою
в другой раз
іншим разом
в защиту
на захист
в знак благодарности
на знак подяки
в значительной степени
значною мірою
в лице
в особі
в наш адрес
на нашу адресу
в пользу заказчика
на користь замовника
ввести в состав
ввести до складу
вступать в силу
набувати чинності
в порядке исключения
як виняток
в скором времени
згодом
в то время как...
тоді як...
в двух километрах
за два кілометри
получить в рассрочку
одержати на виплат
поставить в пример
поставити за приклад
превратить в шутку
перетворити на жарт
в двух словах
двома (кількома) словами
за дальностью расстояния
через далеку відстань
за недостатком сведений
через брак відомостей
к началу года
на початок року
к трем часам
на третю годину
смеяться над ним
сміятися з нього
волноваться о тебе
хвилюватися за тебе
по контракту
за контрактом
по ошибке
через помилку
по согласию
за згодою
по счастью
на щастя
по той причине
з тієї причини
по цвету
на колір
при жизни
за життя
при условии
за умови
при сем прилагается
до цього додається


Про штани та брюки, личити, годитися, просинатися, прокидатися...



“Як змінюється значення іменника орган з перенесенням наголосу з одного складу на інший?”

Орган — 1. Наголос на першому складі, родовий відмінок закінчується на — а. Частина організму. Лікування хворого органа.
2. Закінчення род. — у: а) Установа. Адміністративного органу. Слідчого органу. б) Періодичне видання. Звернувся до газети — органу Народного руху.
Орган, наголос на другому складі, закінчення род. — а. Музичний інструмент. Звуки органа.
***

“У яких випадках уживають іменник штани, а в яких — брюки?”

Слово штани в українській мові — давнє. Його засвідчують прислів’я, приказки, пісні: “Один усе закладався та й без штанів зостався”, “Невісточка сорочку полатає, а зять штани здере”, “Дожилися: штани одні, а сорочок ще менше”. Загальновідомими є фразеологізми протирати штани, залишатися в самих штанях. Це слово обов’язкове в описах чоловічого національного одягу, воно широко побутує в нашій художній літературі. Скажімо, Олесь Гончар узагалі не вдавався до іменника брюки, тільки — штани. Всі українські словники фіксують слово штани як основну видову назву відповідної реалії, порівняймо родові найменування: шаровари, галіфе, рейтузи, джинси.
Лексема брюки прийшла в нашу мову через російську й усталилася у сферах швейної промисловості, торгівлі, реклами. “Майстерня приймає також замовлення на виготовлення чоловічих та жіночих брюк” (з оголошення). Підтримується це слововживання термінологізованими сполученнями брючний костюм, брючний цех, хоч замість них можна ( й треба!) запропонувати варіанти типу жіночий костюм-штани, цех для виготовлення штанів.
***

“Чи однаково часто виступають семантично близькі дієслова личить і годиться?”

Личити найбільше вживається в значенні “пасувати до зовнішності людини”. Наприклад: “Вбрання... явно личило їй” (Олесь Гончар). Інше його значення — “пристойно, відповідно до становища, характеру чинити”. “Хто тут тебе поставив за пророка? Прилюдно жінці личило б мовчати” (Леся Українка).
Іноді це слово використовують у застиглій формі 3-ї особи однини — у розумінні “як має бути”, “як належить”. “Він ішов мовчки, не поспішаючи, спокійно й поважно, як і личить хазяїнові Дніпрового берега” (Олесь Донченко). У значенні “як належить” літературна мова знає також слово годитися. “Буду їсти та пити, та хороше ходити — звісно, як панові вельможному годиться” (Марко Вовчок).
Останнім часом в усному мовленні й у художній літературі лексему личити стали використовувати частіше, аніж годитися (в спільному значенні), хоча в деяких контекстах краще було б ужити друге з них.
***

“Як краще сказати — прокидатися чи просипатися?”

Прокидатися — пробуджуватися. “Вночі прокидаюсь, сідаю на ліжко й напружено слухаю” (Михайло Коцюбинський), “Спав (Котигорошко) день, спав ніч, прокидається — прив’язаний” (з казки). Паралельно з цим дієсловом у творах класиків виступають лексеми просипатися, просинатися. “Од сну просипалися люди, виходили з хат здивовані й слухали пісню, що живою силою вривалася з яру на хутір” (Степан Васильченко), “Другого дня Лукина проснулась раненько-раненько” (Іван Нечуй-Левицький).
Однак у сучасній українській літературній мові переважає вживання дієслова прокидатися над просипатися і просинатися, хоча кожному з них притаманний значеннєвий відтінок.
***

“Чи синонімічні слова істотно і суттєво?”

Коли робимо акцент на чомусь важливому, то кажемо: це істотно чи це суттєво. Прислівники-присудки походять від прикметників істотний, суттєвий. А що може бути істотним і суттєвим? Зміни, ознаки, особливості, зрушення, питання, вади, хиби, резерви, різниця, допомога тощо. Обидва прикметники входять до синонімічного ряду, який поповнюють ще слова сутній, посутній, вагомий, головний, основний, значний, кардинальний і т. ін. Немає сумнівів і щодо синонімічності прислівників істотно і суттєво. Сучасна мовна практика надає перевагу лексемі істотно, подекуди обмежуючи слово суттєво. Російський вислів существенным образом перекладаємо істотно.
***


#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність,  #порушення_постачальником_податкового_законодавства,