середа, 14 жовтня 2015 р.

Словосполучення та звороти

.

Подаємо їх нижче.
Без четверти восемь
за чверть восьма
в алфавитном порядке
за абеткою
в другой раз
іншим разом
в защиту
на захист
в знак благодарности
на знак подяки
в значительной степени
значною мірою
в лице
в особі
в наш адрес
на нашу адресу
в пользу заказчика
на користь замовника
ввести в состав
ввести до складу
вступать в силу
набувати чинності
в порядке исключения
як виняток
в скором времени
згодом
в то время как...
тоді як...
в двух километрах
за два кілометри
получить в рассрочку
одержати на виплат
поставить в пример
поставити за приклад
превратить в шутку
перетворити на жарт
в двух словах
двома (кількома) словами
за дальностью расстояния
через далеку відстань
за недостатком сведений
через брак відомостей
к началу года
на початок року
к трем часам
на третю годину
смеяться над ним
сміятися з нього
волноваться о тебе
хвилюватися за тебе
по контракту
за контрактом
по ошибке
через помилку
по согласию
за згодою
по счастью
на щастя
по той причине
з тієї причини
по цвету
на колір
при жизни
за життя
при условии
за умови
при сем прилагается
до цього додається


Неправильно
Правильно
від часу до часу
час від часу
відчислення
відрахування
взяли ссуду
взяли позику
волокита
тяганина
в його честь
на його честь
відчитатися
прозвітувати
виручені гроші
вторговані гроші
вроді
як, ніби, на зразок
виступаючий
промовець
вище вартості
понад вартість
високі дома
високі будинки
вони лакомки
вони ласуни
всього доброго
на все добре
винести подяку
скласти подяку
в остаточному рахунку
в кінцевому підсумку
внештатний
позаштатний
виносливий
витривалий
виписка з протоколу
витяг з протоколу
глиба
брила
готовити
готувати
горбушка
окраєць, цілушка
горнична
покоївка
громадянський шлюб
цивільний шлюб
гусиний
гусячий
говорити по правді
направду казати
говориться про...
йдеться про...
як говориться
як то кажуть, мовляв
з готовністю
охоче, дуже радо, залюбки
давати знати
повідомляти, сповіщати
давати взамін чого
давати замість чого
дійсне до...
чинне до...


Неправильно
Правильно
примірний план
орієнтовний план
покладистий
покладливий
похожі між собою
схожі між собою
пагубний
згубний
питтєва вода
питна вода
персидський
перський
преславутий
горезвісний
риночний
ринковий
різномастний
різномастий
різношерстний
різношерстий
розпорядницькі обов'язки
розпорядчі обов'язки
рукоположена людина
висвячена людина
себелюбивий
себелюбний
слабе місце
уразливе місце
сміхотворна ціна
сміховинна ціна

Про штани та брюки, личити, годитися, просинатися, прокидатися...

“Як змінюється значення іменника орган з перенесенням наголосу з одного складу на інший?”

Орган — 1. Наголос на першому складі, родовий відмінок закінчується на — а. Частина організму. Лікування хворого органа.
2. Закінчення род. — у: а) Установа. Адміністративного органу. Слідчого органу. б) Періодичне видання. Звернувся до газети — органу Народного руху.
Орган, наголос на другому складі, закінчення род. — а. Музичний інструмент. Звуки органа.
***

“У яких випадках уживають іменник штани, а в яких — брюки?”

Слово штани в українській мові — давнє. Його засвідчують прислів’я, приказки, пісні: “Один усе закладався та й без штанів зостався”, “Невісточка сорочку полатає, а зять штани здере”, “Дожилися: штани одні, а сорочок ще менше”. Загальновідомими є фразеологізми протирати штани, залишатися в самих штанях. Це слово обов’язкове в описах чоловічого національного одягу, воно широко побутує в нашій художній літературі. Скажімо, Олесь Гончар узагалі не вдавався до іменника брюки, тільки — штани. Всі українські словники фіксують слово штани як основну видову назву відповідної реалії, порівняймо родові найменування: шаровари, галіфе, рейтузи, джинси.
Лексема брюки прийшла в нашу мову через російську й усталилася у сферах швейної промисловості, торгівлі, реклами. “Майстерня приймає також замовлення на виготовлення чоловічих та жіночих брюк” (з оголошення). Підтримується це слововживання термінологізованими сполученнями брючний костюм, брючний цех, хоч замість них можна ( й треба!) запропонувати варіанти типу жіночий костюм-штани, цех для виготовлення штанів.
***

“Чи однаково часто виступають семантично близькі дієслова личить і годиться?”

Личити найбільше вживається в значенні “пасувати до зовнішності людини”. Наприклад: “Вбрання... явно личило їй” (Олесь Гончар). Інше його значення — “пристойно, відповідно до становища, характеру чинити”. “Хто тут тебе поставив за пророка? Прилюдно жінці личило б мовчати” (Леся Українка).
Іноді це слово використовують у застиглій формі 3-ї особи однини — у розумінні “як має бути”, “як належить”. “Він ішов мовчки, не поспішаючи, спокійно й поважно, як і личить хазяїнові Дніпрового берега” (Олесь Донченко). У значенні “як належить” літературна мова знає також слово годитися. “Буду їсти та пити, та хороше ходити — звісно, як панові вельможному годиться” (Марко Вовчок).
Останнім часом в усному мовленні й у художній літературі лексему личити стали використовувати частіше, аніж годитися (в спільному значенні), хоча в деяких контекстах краще було б ужити друге з них.
***

“Як краще сказати — прокидатися чи просипатися?”

Прокидатися — пробуджуватися. “Вночі прокидаюсь, сідаю на ліжко й напружено слухаю” (Михайло Коцюбинський), “Спав (Котигорошко) день, спав ніч, прокидається — прив’язаний” (з казки). Паралельно з цим дієсловом у творах класиків виступають лексеми просипатися, просинатися. “Од сну просипалися люди, виходили з хат здивовані й слухали пісню, що живою силою вривалася з яру на хутір” (Степан Васильченко), “Другого дня Лукина проснулась раненько-раненько” (Іван Нечуй-Левицький).
Однак у сучасній українській літературній мові переважає вживання дієслова прокидатися над просипатися і просинатися, хоча кожному з них притаманний значеннєвий відтінок.
***

“Чи синонімічні слова істотно і суттєво?”

Коли робимо акцент на чомусь важливому, то кажемо: це істотно чи це суттєво. Прислівники-присудки походять від прикметників істотний, суттєвий. А що може бути істотним і суттєвим? Зміни, ознаки, особливості, зрушення, питання, вади, хиби, резерви, різниця, допомога тощо. Обидва прикметники входять до синонімічного ряду, який поповнюють ще слова сутній, посутній, вагомий, головний, основний, значний, кардинальний і т. ін. Немає сумнівів і щодо синонімічності прислівників істотно і суттєво. Сучасна мовна практика надає перевагу лексемі істотно, подекуди обмежуючи слово суттєво. Російський вислів существенным образом перекладаємо істотно.
***


На замітку юристу: українські звороти



Вносити вклад – зробити внесок

В цьому словосполученні, як бачимо, обидва слова потребують заміни: і вносити, і вклад. Вклад – це русизм, вносити внесок – це тавтологія, якої варто уникати.

Наприклад:

Зробити свій внесок у справу розбудови рідної держави – це обов’язок кожного свідомого громадянина.


Існуючі закони – чинні закони

Запам’ятайте, будь ласка, що існувати зазвичай можуть люди та живі істоти. А все, що має юридичну силу, є чинним.

Наприклад:

Чинний Закон про освіту не відповідає сучасному стану, а тим більше перспективам розвитку вищої освіти в Україні.




“Натрапив у юридичній літературі на зворот прийняти справу до провадження. Що він означає?”

Це так у нас переклали з російської вислів принять дело к производству. Тут слід узяти до уваги, що производство в ньому — скорочення від слова судопроизводство. В українському відповідникові варто зберегти повну форму судочинство, і весь зворот звучатиме: прийняти справу до судочинства або з живомовним присмаком прийняти справу в роботу, а не прийняти справу до провадження (явне безглуздя!).



“Чи правильний вислів платити за рахунком?”

Це механічне перероблення російського платить по счету. По-українському правильно: оплатити рахунок або платити по рахунку. Прийменник по не чужий нашій мові: там, де треба, його слід уживати. Згадаймо, що ми відпочиваємо по черзі, відправляємо панахиду по жертвах, упізнаємо по очах, допомагаємо по змозі, читаємо по складах.




Нести відповідальність – бути відповідальним;

Наприклад:

З самого дитинства нас вчать бути відповідальними за власні дії та вчинки, але частенько трапляється, як кажуть українці, що віз і нині там.

Наносити шкоду – завдавати шкоди;

В українській мові дієслово наносити вживається в таких значеннях, як-от: наносити фарбу на папір, понаносили бруду на килим, нанесли візит та ін.

Але шкоди (Род. відм., одн.) завдають,

наприклад:

Дощі та грози, які пройшли наприкінці травня – на початку червня 2014 р., завдали значної шкоди як посівам, так і ягідникам та фруктовим садам.



“Поставщик чи постачальник?”

Постачальник — особа або держава, установа, організація і т. ін., що постачає щось. “Відтепер Пугач став головним постачальником м’яса товариству, інших джерел здобуття їжі (опришки) не мали” (Володимир Гжицький); “— Покладись на постачальників,— загримів він,— а то вас тут і снігом занесе!” (Яків Баш). Є ціле гніздо слів з таким самим значенням: постачати, постачання, постачальниця, постачальний, постачальницький.
Уживана часом у засобах масової інформації лексема поставщик — непотрібне запозичення з російської мови.

“Як розрізняти слова підрядник та підрядчик?”

За їхнім значенням.
Підрядник — підрядковий, дослівний переклад.
Підрядчик — особа чи установа, що виконує якусь роботу за підрядом (http://sum.in.ua/s/pidrjadchyk).



Рахувати своїм обов’язком – вважати за потрібне; мати за свій обов’язок;

Можливий ще й третій варіант – вважати за свій обов’язок.

По-перше, у вислові вважати за потрібне слово потрібне не передає на 100% значеннєвий відтінок слова обов’язок, тобто потрібне – це ширше поняття, ніж обов’язок.

По-друге, у висловах мати за обов’язок і вважати за обов’язок – також різні семантичні (читай: значеннєві) відтінки, оскільки в першому стверджується наявність обов’язку (має…), а в другому такого 100% твердження немає (вважає…).
Якщо мова саме про обов’язок, то варто вживати мовне кліше вважати за обов’язок,

наприклад:

Допомогу новачкам учителька вважає за свій святий обов’язок.

Якщо йдеться про щось інше, то краще вживати мовне кліше вважати за потрібне,

наприклад:

Керівник відділу не вважав за потрібне повідомити цю сумну новину всім співробітникам.

вівторок, 13 жовтня 2015 р.

Український простір

Український торрент-трекер, на якому викладена велика кількість альбомів наших виконавців
http://www.ukrmusic.org/
Портал української музики та звукозапису: каталог платівок з вітчизняною музикою та інформація про гурти/співаків
http://www.pisni.org.ua/
Сайт з величезною кількістю текстів українських пісень, також є мінусівки, ноти, акорди, дещо з аудіозаписів
http://www.vulyk.ua/
Сайт, на якому можна слухати пісні онлайн, а також скачувати їх
http://files.ukraine.ck.ua/
Величезний сервер з українською музикою, яку можна скачувати без реєстрації
http://www.ukrsong.narod.ru/htmls/index22.htm
Сайт про оперних та естрадних співаків минулих літ, є файли для скачування
http://ournotes.in.ua/
Сайт з нотами українських композиторів
http://minus.lviv.ua/
Сайт з мінусовками українських пісень
http://nashe.com.ua/
Сайт з текстами українських пісень
http://mp3forum.com.ua/showforum15.html
Форум, на якому багато української музики
http://kampot.org.ua/muzik/
Сайт “Таємна Січ” з величезною кількістю альбомів української музики
http://www.medalmusic.com.ua
Сайт пропонує чимало українських композицій, які найлегше знайти за виконавцями, що розміщуються у алфавітному порядку.
http://solovei.com.ua
Ресурс пропонує велику медіатеку, де представлені народні пісні у абсолютно різних жанрах : від готик-металу до лаунжу.

Листування, мовиться, чинний, даний

Слова переписка і переписуватися нерідко вживають у невластивому їм значенні: “У мене з Миколою — давня переписка”; “Діти познайомилися в таборі відпочинку й переписуються”.

Переписка, чи точніше, переписування, означає по-українському не “обмін листами”, а “копіювання якогось тексту”: “Якби до вашого збірника мої “Єгипетські фантазії” не придались, то дуже прошу прислати мені їх назад, бо переписування мені тяжче йде, ніж складання віршів” (Леся Українка).
Писання листів та одержання відповідей на них називається листування, а дія — листуватися: “Між ними почалося листування” (Іван Нечуй-Левицький); “Федір Голубенко всю війну листувався з Валентиною” (Микола Руденко). Тож і в перших двох фразах замість переписка і переписуватися доцільніше було поставити ці слова.
Дієслово являтися має такі значення: приходити куди-небудь; появлятися, показуватися десь; ставати наявним. “У сні мені явились дві богині” (Іван Франко). Уживання його в ролі зв’язки у складеному присудку вважається за ненормативне. Неправильно: “Сидорук являється старостою курсу”. Треба: “Сидорук є старостою курсу”.
***
Словосполучення приймати участь, приймати до уваги (до відома, до серця) в літературній мові також помилкові. У всіх цих зворотах слід користуватися дієсловом брати, а не приймати.
Замість невластивого нашій мові активного дієприкметника існуючий маємо використовувати словосполучення наявний тепер або прикметники теперішній, нинішній: “Ціни найнижчі з наявних тепер (з теперішніх, нинішніх)”. Так само потрібно уникати слова діючий (діючі) в складі дієприкметникового звороту. Адже українськими відповідниками російських висловів действующие лица, действующее законодательство є дійові особи, чинне законодавство, а не діючі особи, діюче законодавство, як можна почути по радіо чи телебаченню, прочитати в газетах. Невже обов’язково дослівно перекладати російською постоянно действующая выставка? По-українськи достатньо сказати або написати постійна виставка.
У своїй книжці “Чи правильно ми говоримо?” Євгенія Чак привертає увагу читачів до складних випадків слововживання, подає конкретні рекомендації, як не припускатися помилок у цьому. За спостереженнями авторки, лексема більшість поєднується переважно з іменниками, що означають істот (більшість учнів, більшість дітей, більшість коней), або організації, підприємства, установи, заклади, функціонування яких пов’язане з діяльністю людей (більшість шкіл, більшість заводів). У таких випадках більшість можна замінити синонімічним словосполученням більша частина.
***
Проте інколи належить писати тільки більша частина. Зокрема більшість не вживається з іменниками, котрі позначають речовину в твердому, рідкому або газоподібному стані (сода, бензин, аміак); конкретні неживі предмети, якщо іменник стоїть в однині (наприклад, не можна сказати більшість стола, треба: більша частина стола); а також із збірними іменниками, що означають сукупність предметів (листя, одяг та ін.) Не узвичаєно подавати слово більшість у поєднанні з іменниками — назвами конкретних одиничних предметів: більшість зошитів, більшість груш, краще: більша частина зошитів, більша частина груш.
***
Коли йдеться про те, що пасажир залишає під час зупинки трамвай, тролейбус, автобус, автомашину, слід вживати дієслово виходити (“На якій зупинці ви виходите?”), а не злазити, вилазити, вставати, сходити, як нерідко трапляється в усному мовленні. Перші два слова в цьому випадку сприймаються як зниження стилю (“Вилізла з трамвая на першій зупинці”. “Де ви злазите?”), решта — як неточно вжиті: “На якій зупинці ви встаєте (сходите)?” Адже пасажир не обов’язково сидить у трамваї — він може і стояти; сходити можна з якогось підвищення, а види транспорту, про які мовиться, не сприймаються як предмети, розташовані на певній висоті. Тому, очевидно, на думку дослідниці, немає підстав у цьому контексті вживати дієслово сходити.
***
Фразеологічний зворот грати першу скрипку передає зміст “мати найбільше значення”. “Першу скрипку завжди грав Коваль” (Вадим Собко). Буває, що в цьому вислові замінюють слово першу на головну. Таку заміну не можна вважати правомірною, бо в музичній (оркестровій) практиці, звідки вислів походить, є термін перша скрипка, а не головна.
***
Лексема даний здебільшого є канцеляризмом і її варто уникати (лише інколи це слово виступає в таких контекстах, де немає змоги його замінити). В реченні у значенні даний можна вживати вказівний займенник цей (замість “на даному підприємстві” — “на цьому підприємстві”, замість “у даному разі” — “в цьому разі”).
Як порушення норми сприймається використання іменника мова в сполученні з дієсловом йдеться (“Мова йдеться про новий кінофільм”) замість мовиться або йдеться (без слова мова). Неправомірним є також уживання в усіх стилях, окрім поетичної мови, словосполучення річ іде (з цим же значенням).
***
В усному мовленні в лексемах типу надплановий (наднормовий, надпрограмний, надшвидкісний та ін.) часом паралельно з над застосовують понад (понадплановий, понаднормовий і под.). Проте в літературній мові частіше виступає перший варіант: надплановий. Над як частина складних слів, що означають підвищення якоїсь міри, межі, а також як прийменник у цьому значенні не потребує додаткових слів для семантичного посилення, однак в усному мовленні, а подеколи і в художній літературі натрапляємо на поєднання над зі словом більше. Наприклад, у “Школі над морем” Олеся Донченка: “А насмішок Олег боявся більше над усе.” Із стилістичного погляду слово більше тут зайве
Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

Листати чи гортати?

Листати й гортати, перегортати, перегортувати
«Листає протяг потемнілі книги», – читаємо в одному сучасному вірші, хоча давно відомо, що сторінки книжок і журналів не листають, а гортають, перегортають, перегортують: «Він жадібно почав гортати в букініста сторінки книги» (П. Тичина); «Перегорни ще сторінку і там побачиш» (із живих уст). Таке, ніби нове, слово листати аж ніяк не можна вважати за неологізм, бо його скальковано з російського дієслова листать і свідчить воно не про творчі пошуки автора, а про брак доброго знання української мови, отже, не збагачує її на ще одне слово, а засмічує.

субота, 10 жовтня 2015 р.

Блоґ проф. Пономаріва: машина поліційна чи поліцейська?

- Чи є кальками з російської вислови не те, щоб і ким ви йому приходитеся?
Не те, (або не то) щоб, ким ви йому доводитеся – українські вислови.

- Як сказати українською это много стоит?
Це багато коштує, це багато важить.

- Чекати когось чи чекати на когось?
І так, і так.

- Чи можна місце, де люди очікують, називати почекальня?
Можна, але ліпше - чекальня.

- Поліцейська чи поліційна машина?
Російське полицейский як іменник, представник поліції, перекладаємо поліціянт, а як прикметник, належний поліції – поліційний. Отже, поліційна машина.

- Чи є слово відзавтра?
Є. Як відсьогодні, так і відзавтра.

- "Я сказала йому, що потрібно ще купити хліба і щоб він не затримувався на роботі". Чи правильно тут розставлені коми?
Правильно.

- Чи буде новий правопис? Якщо так, то коли?
Комісія тільки почала працювати. Коли вона закінчить роботу, тоді повідомимо.

- Цитата з сайту міністерства закордонних справ: "У рамках його першого візиту до України у якості діючого голови ОБСЄ". Чи правильно це?
Не зовсім. Правильний варіянт такий: "У рамках його першого візиту до України як чинного голови ОБСЄ".

- Змагання відбулися в місті Рівне чи в місті Рівному?
В місті Рівному.

- Чи можна казати ти правий?
Ти правий – помилка. Потрібно казати ти маєш рацію, або твоя правда.

- "Як філолог я такі помилки терпіти не можу". Чи потрібно виділяти комами як філолог?
Не потрібно. І правильніше казати таких помилок терпіти не можу, а не такі помилки терпіти не можу. При запереченні додаток стоїть у родовому відмінку.