понеділок, 7 грудня 2020 р.

Фразеологічні обороти. Яблуко від яблуні недалеко падає...

 


Найчастіше про подібність дитячої і батьківської поведінки кажуть "Яблуко від яблуні недалеко падає". Але маємо чимало інших. Найчастіше ми чуємо їх не у повному варіанті: 

✅ Які мати й батько, таке і дитятко. 

✅ Яка трава, таке і сіно. 

✅ Яка вода, такий млин; який батько, такий син.

✅ Яка пшениця, така й паляниця.

✅ Яке дерево, такі його квіти; які батьки, такі й діти.

✅ Яка хата, такий тин, який батько, такий син.

✅ Яка лоза, такий тин; який батько, такий син.

вівторок, 1 січня 2019 р.

Наголоси



Клична форма

 


Боротьба із суржиком


🌳  Не “ти даш”, “ти передаш”, “ти видаш”, “ти з’їш”, і не “ти дасиШ”, “ти передасиШ”, “ти видасиШ”, “ти з’їсиШ”, а “ти дасИ”, “ти передасИ”, “ти видасИ”, “ти з’їсИ”. 

Наприклад, “Коли ти даси (не “даш”) на розгляд комісії свої документи?”; “Якщо ти передаси листа вчасно, то його прочитають вже завтра”; “Цю книжку ти видаси цього року”; “Якщо не з’їси все, то постав до холодильника”. (Саме так утворюється в українській мові майбутній час доконаного виду цих дієслів у другій особі).

  

середа, 14 жовтня 2015 р.

Словосполучення та звороти

.



Подаємо їх нижче.
Без четверти восемь
за чверть восьма
в алфавитном порядке
за абеткою
в другой раз
іншим разом
в защиту
на захист
в знак благодарности
на знак подяки
в значительной степени
значною мірою
в лице
в особі
в наш адрес
на нашу адресу
в пользу заказчика
на користь замовника
ввести в состав
ввести до складу
вступать в силу
набувати чинності
в порядке исключения
як виняток
в скором времени
згодом
в то время как...
тоді як...
в двух километрах
за два кілометри
получить в рассрочку
одержати на виплат
поставить в пример
поставити за приклад
превратить в шутку
перетворити на жарт
в двух словах
двома (кількома) словами
за дальностью расстояния
через далеку відстань
за недостатком сведений
через брак відомостей
к началу года
на початок року
к трем часам
на третю годину
смеяться над ним
сміятися з нього
волноваться о тебе
хвилюватися за тебе
по контракту
за контрактом
по ошибке
через помилку
по согласию
за згодою
по счастью
на щастя
по той причине
з тієї причини
по цвету
на колір
при жизни
за життя
при условии
за умови
при сем прилагается
до цього додається


Про штани та брюки, личити, годитися, просинатися, прокидатися...



“Як змінюється значення іменника орган з перенесенням наголосу з одного складу на інший?”

Орган — 1. Наголос на першому складі, родовий відмінок закінчується на — а. Частина організму. Лікування хворого органа.
2. Закінчення род. — у: а) Установа. Адміністративного органу. Слідчого органу. б) Періодичне видання. Звернувся до газети — органу Народного руху.
Орган, наголос на другому складі, закінчення род. — а. Музичний інструмент. Звуки органа.
***

“У яких випадках уживають іменник штани, а в яких — брюки?”

Слово штани в українській мові — давнє. Його засвідчують прислів’я, приказки, пісні: “Один усе закладався та й без штанів зостався”, “Невісточка сорочку полатає, а зять штани здере”, “Дожилися: штани одні, а сорочок ще менше”. Загальновідомими є фразеологізми протирати штани, залишатися в самих штанях. Це слово обов’язкове в описах чоловічого національного одягу, воно широко побутує в нашій художній літературі. Скажімо, Олесь Гончар узагалі не вдавався до іменника брюки, тільки — штани. Всі українські словники фіксують слово штани як основну видову назву відповідної реалії, порівняймо родові найменування: шаровари, галіфе, рейтузи, джинси.
Лексема брюки прийшла в нашу мову через російську й усталилася у сферах швейної промисловості, торгівлі, реклами. “Майстерня приймає також замовлення на виготовлення чоловічих та жіночих брюк” (з оголошення). Підтримується це слововживання термінологізованими сполученнями брючний костюм, брючний цех, хоч замість них можна ( й треба!) запропонувати варіанти типу жіночий костюм-штани, цех для виготовлення штанів.
***

“Чи однаково часто виступають семантично близькі дієслова личить і годиться?”

Личити найбільше вживається в значенні “пасувати до зовнішності людини”. Наприклад: “Вбрання... явно личило їй” (Олесь Гончар). Інше його значення — “пристойно, відповідно до становища, характеру чинити”. “Хто тут тебе поставив за пророка? Прилюдно жінці личило б мовчати” (Леся Українка).
Іноді це слово використовують у застиглій формі 3-ї особи однини — у розумінні “як має бути”, “як належить”. “Він ішов мовчки, не поспішаючи, спокійно й поважно, як і личить хазяїнові Дніпрового берега” (Олесь Донченко). У значенні “як належить” літературна мова знає також слово годитися. “Буду їсти та пити, та хороше ходити — звісно, як панові вельможному годиться” (Марко Вовчок).
Останнім часом в усному мовленні й у художній літературі лексему личити стали використовувати частіше, аніж годитися (в спільному значенні), хоча в деяких контекстах краще було б ужити друге з них.
***

“Як краще сказати — прокидатися чи просипатися?”

Прокидатися — пробуджуватися. “Вночі прокидаюсь, сідаю на ліжко й напружено слухаю” (Михайло Коцюбинський), “Спав (Котигорошко) день, спав ніч, прокидається — прив’язаний” (з казки). Паралельно з цим дієсловом у творах класиків виступають лексеми просипатися, просинатися. “Од сну просипалися люди, виходили з хат здивовані й слухали пісню, що живою силою вривалася з яру на хутір” (Степан Васильченко), “Другого дня Лукина проснулась раненько-раненько” (Іван Нечуй-Левицький).
Однак у сучасній українській літературній мові переважає вживання дієслова прокидатися над просипатися і просинатися, хоча кожному з них притаманний значеннєвий відтінок.
***

“Чи синонімічні слова істотно і суттєво?”

Коли робимо акцент на чомусь важливому, то кажемо: це істотно чи це суттєво. Прислівники-присудки походять від прикметників істотний, суттєвий. А що може бути істотним і суттєвим? Зміни, ознаки, особливості, зрушення, питання, вади, хиби, резерви, різниця, допомога тощо. Обидва прикметники входять до синонімічного ряду, який поповнюють ще слова сутній, посутній, вагомий, головний, основний, значний, кардинальний і т. ін. Немає сумнівів і щодо синонімічності прислівників істотно і суттєво. Сучасна мовна практика надає перевагу лексемі істотно, подекуди обмежуючи слово суттєво. Російський вислів существенным образом перекладаємо істотно.
***


#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність,  #порушення_постачальником_податкового_законодавства,

На замітку юристу: українські звороти


Вносити вклад – зробити внесок

В цьому словосполученні, як бачимо, обидва слова потребують заміни: і вносити, і вклад. Вклад – це русизм, вносити внесок – це тавтологія, якої варто уникати.

Наприклад:

Зробити свій внесок у справу розбудови рідної держави – це обов’язок кожного свідомого громадянина.